ВО "Свобода"

ENG

11 липня
Леонід Бицюра: Влада змінює людину
Леонід Бицюра: Влада змінює людину

Влада ‒ вона солодка, манлива чи оманлива? Панування корумпованих чиновників, диктаторів над народом, егоїстичних чоловіків над жінками або істеричних жінок над чоловіками. Зрештою, влада над собою. Який інший бік влади? Чи може вона у нашому суспільстві бути інтелігентною і поміркованою? Заступник голови Тернопільської міської ради Леонід Бицюра погодився відповісти на запитання про владу і поза владою.

Влада ‒ це насилля над іншими, різне насилля: моральне, психологічне. У будь-якому випадку це ‒ пресинг на іншим. Але важливо розуміти, що влада тимчасова.

Керування ‒ це відповідальність. У деяких давніх державах люди, які мали багато влади, водночас мали й багато обмежень: майнових, родинних тощо. Вважаю це правильним. Мають бути обмеження. Це дуже добре показують розвинені країни прем'єри ведуть звичайний спосіб життя.

Ми живемо в ілюзіях, що має прийти "папа", який візьме за нас відповідальність і все зробить. У нашому менталітеті постійні пошуки месії. Ми маємо нормально виконувати роботу на своєму рівні й порядно себе поводити, а не чекати, що хтось розв'яже проблеми.

Слово ‒ навчає, а приклад ‒ спонукає. Не слово є дією, а таки приклад. Це найвище переконання! Спершу людина копіює поведінку батьків, потім розширює кругозір, орієнтуючись на когось іншого, має якихось кумирів.

Від управлінця залежить настрій тих, з ким він працює, взаємодіє. Він має бути взірцем, на який би люди орієнтувалися. Якщо я управлінець, то здійснюю якийсь вплив на певне середовище. Маю відповідати на певні запитання. Якщо цього не робити, то структура деформується далі ‒ падає продуктивність людей, віра в себе і бажання працювати. Безнадія ‒ це найгірше. Вона породжує байдужість!

Люди в Україні почуваються нещасливими через низькі зарплати. На Тернопільщині ‒ великий дефіцит робочої сили, бо люди себе тут не бачать. Цей стан нещастя переходить на родинні та суспільні зв'язки і він прогресує.

Якщо сприймати владу не як інструмент, а як самоціль, самоствердження, тоді влада бере гору над людиною ‒ стаєш залежним.

Найчіткіший показник ефективності влади ‒ населення, чи люди осіли на території, чи шукають чогось ліпшого, наскільки відбувається приріст населення. Якщо люди з країни тікають, значить щось не те. Так, у Польщі теж демографічна криза, тож їм треба заповнювати дефіцит робочих рук. Зрозуміло, що українці їм ближче за ментальністю, вірою, історією, мовою і звичаями. Кілька місяців тому Польща заявила, що готова дати українцям 5 мільйонів робочих місць. Ще мільйон ‒ Чехія. Тобто 6 мільйонів людей звідси виїде на роботу з кращою зарплатою, кращим соціальним пакетом і легальним статусом. Для України ‒ це катастрофа.

Будь-яка реформа дає результат через 6‒7 років. Але після реформ у людей змінюються настрої, з'являється невдоволення, опозиція посилює критику, і на виборах стає владою. Далі ‒ заперечення цих реформ.

Україна або розвалиться, або впорається. Загроз нині чимало, як на початку ХХ століття коли у Бресті вирішували долю України. Тоді так само Європа була "занепокоєна". Тепер те саме, росіяни нічого нового не можуть придумати ‒ тоді в Харкові за кілька місяців провели вибори, нині ‒ Луганськ і Донецьк. Цікаві історичні аналогії.

Суспільство трансформується. Тепер більше влади мають невладні структури ‒ громадські організації, суспільні діячі, активісти, волонтери тощо. У ХХІ столітті перестали діяти класичні теорії в політиці та економіці, бо кількість факторів збільшилася. Економіка, до прикладу, не брала до уваги якісь геополітичні або наукові процеси. Сучасні винаходи нині на стиках різних наук і дисциплін. Наука управління державою чи управління суспільством також видозмінюється. Трансформується сама система управління.

Для несформованої нації найгірше зло ‒ отримати демократію. Коли нема уявлення, хто ми і чого хочемо, починається плутократія і олігократія ‒ використання демократичних принципів на користь комусь, а не державі і нації.

Кухарка не може управляти державою не тому, що вона кухарка, а тому, що потрібно володіти дуже серйозними знаннями з психології, мати досвід, розуміти людей, пізнавати людей, відчувати їх і знати, що кому підходить. Одному підходить добре слово, а другий добре слово сприймає як слабкість. На жаль, це дуже поширено ‒ лояльність трактують за слабкість.

Є стереотип, що влада ‒ це багатство. Народний депутат ‒ це особа з годинником із платини, з гаджетами, яхтами і так далі.

Чому люди прагнуть влади? Є кілька теорій. Одні автори кажуть, що влади потребують збоченці. Інші говорять, що влада ‒ це реалізація психологічних комплексів дитинства, юнацтва, які були пригнічені суспільством. Натомість компенсація через владу своїх психологічних проблем у минулому. Є люди, які хочуть увійти в історію, інші через владу хочуть заробити гроші.

Прес-служба Тернопільської обласної організації ВО "Свобода"