ВО "Свобода"

ENG

Віталій Крутофіст
Віталій Крутофіст

1981 року народження. Прихильник ВО "Свобода". Родом із Буковини. Сержант 21-го мотопіхотного батальйону. 23 травня 2016 року загинув у населеному пункті Павлопіль Волноваського району Донецької області при виконанні бойового завдання.

Крутофіст Віталій Іванович народився 1 квітня 1981 року у селі Багна Вижницького району. Освіту здобував спочатку у Вижницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, пізніше навчався у Вижницькій гімназії, яку на відмінно закінчив у 1998 році. Успішно закінчив філософсько-теологічний факультет ЧНУ імені Ю. Федьковича.

Однокласники згадують, що Віталій мав феноменальну пам'ять та здібності до математики.

- Ми з Віталієм сиділи за однією партою. Як то буває в хлопців, нерідко прогулювали, могли не виконати домашнє завдання, - каже Валентин Стратій. - Віталій рідко робив уроки, але завжди гарно відповідав. Усі дивувалися, як йому вдається так гарно вчитися. Він був першим у всьому - брав участь у концертах, спортивних змаганнях.

"Він був працьовитим, спортивним, користувався шаною та повагою, - продовжує однокласниця загиблого Тетяна Бельмега. - У нього була феноменальна пам'ять, а схоплював усе на льоту. Також характерною рисою Віталія була чітка патріотична позиція".

Перед призовом до війська Віталій успішно закінчив філософсько-теологічний факультет ЧНУ імені Ю. Федьковича.

Разом із братом хлопці вчилися й працювали, щоби забезпечувати своє життя.

"Цей хлопець мав жити лише задля того, щоб навести порядок на Вижниччині. В планах було стати депутатом, активно розвиватись, допомагати матері" - розповідають друзі бійця.

З початком війни Віталій сказав рідним, що не ховатиметься від мобілізації. Коли 2015 року прийшла повістка, він миттєво зібрався й вирушив до військкомату. Звідти - на Яворівський полігон. Там він пройшов перепідготовку з механіка-водія БМП на на механіка самохідної артилерійської установки.

Військовий служив на передовій. Час від часу їх з побратимами відправляли на 45-денну ротацію на полігон. Двічі приїздив додому у відпустку. Вже з травня 2016 року Віталія повинні були передислокувати під Широкине. Однак 23 травня автомобіль, в якому він перебував, потрапив під обстріл (влучила міна від 120-міліметрового міномета).

Голова Вижницької районної організації ВО "Свобода", Тодор Стринадко пригадує, що вояк обіцяв повернутися аби навести лад у владі. "У квітні цього року Віталія було демобілізовано, та це його не зупинило. Весь час він повторював, що спершу потрібно завершити війну на сході, а тоді повертатись та наводити порядок тут. Обіцяв, що як повернеться з війни, то обов'язково вступить до лав свободівців, адже лише ми дійсно прагнемо до кращих змін у Державі".

Активіст Вижницької районної організації ВО "Свобода" Володимир Скотник розповів: "Віталій був настільки свідомим того, що ми маємо перемогти у російсько-українській війні, що й думки не мав сидіти, склавши руки. Таким він був завжди - впертим, впевненим у тому, що можна змінити долю України. У його планах була активна політична та громадська діяльність".

З родичів бійця залишилися мати і старший брат Володимир.

Поховали героя 31 травня на цвинтарі в місті Вижниця поруч із могилою свого дідуся - Івана Іванюка, що воював у лавах Буковинського куреня ОУН.

Розлога стаття про Віталія та його родину - за посиланням: bit.ly.